2015-01-12 11:07:54

Вся шана матусі...

Я дуже люблю своїх діточок і свого чоловіка. Але нема ближчої людини на світі ніж мама. Тому, не забувайте - кажіть їй як можна частіше, що ви її любите, що вона вам потрібна. І приїжджайте до неї частіше у гості. Я впевнена, мамам не потрібні дорогі подарунки - їм потрібна тільки ваша безцінна любов. Частіше дякуйте своїй матусі - бо життя таке коротке...

2

Коментарі 8

  • 2015-01-12 12:34
    Так, справді: без слів і без обману любові достойна лиш МАМА! Адже тільки мама носить нас 9 місяців в лоні, 3 роки на руках і усе життя в своєму серці. Тож будьмо своїм ненька підтримкою! Даруймо їм свою увагу і людське тепло. Адже ми - також батьки...
  • 2015-01-12 13:39
    Підтримую автора. Саме мама допоможе, приголубить, підтримає в тяжкий час. Коли ми маленькі вона піклується про нас. В юності хвилюється за нас. Згодом ми йдемо з рідної домівки, заводимо свою сім'ю, ми вже й не так часто бачимося з ненькою...Але коли в нас народжується дитина, ми розуміємо як же нас кохає ненька! Яке це велике покликання! Великий дар від Бога-який нажаль дано не кожному!
  • 2015-01-12 13:43
    Любов батьків не можна відкладати на потім, бо коли їх не стане у душі залишиться осад якого Ви ніколи не зможете позбутися.
    • 2015-01-12 16:44
      Завжди в нас купа справ, обмаль часу. Завжди ми не маємо жодної зайвої хвилинки, щоб просто приїхати до мами. Нам здається, що мама завжди буде поруч, завжди можно буде надолжужити згаяні можливості, свята і вихідні, які провів з друзями, а не з батьками. А вони чекають, не обурюючись, все розуміючи, а потім просто тихенько йдуть.... І тільки тоді ми починаємо все розуміти, але ж нічого вже не зміниш. Я завжди пам'ятатиму, як бабуся чекала на нас кожного дня, сидячи біля вікна. А потім і мама чекала....а ми все поспішали кудись. До найголовнішого, мабуть, так і не встигли. Коли починаю росповідати все це іншим людям, коли з заздрістю дивлюсь на друзів, яким іще є до кого їхати - вони не можуть мене зрозуміти. Бо поки маєш щось - ніколи не зможеш оцінити. Так, мабуть, буде завжди.
  • 2015-01-12 22:26
    Я люблю свою матусю, ой, як згадаю, що вона мені в'язала, що вона витворяла своїми пальчиками. Ось статті, що допомагали нам з мамою. Які ми подарунки робили ручками.  
  • 2015-01-15 18:20
    Справді, хто зрозуміє як не мама, хто прийме тебе тільки таким яким те є. Відповідь завжди тільки одна, ми це все знаємо, але шкода що так часто про це забуваємо. Треба нам багацько пережити напевно, об ми цінували свою матір.
  • 2015-01-15 18:20
    Справді, хто зрозуміє як не мама, хто прийме тебе тільки таким яким те є. Відповідь завжди тільки одна, ми це все знаємо, але шкода що так часто про це забуваємо. Треба нам багацько пережити напевно, об ми цінували свою матір.
  • 2015-03-25 10:33
    Мама, на самом деле, самый родной человек! Только вот действительно очень жаль, что большинство людей очень поздно это начинают понимать. Лично я поняла, как же на самом деле сильно любит меня моя мама, когда сама стала матерь. Я готова была на коленях просить прощения у своей мамы за все обиды и непослушания в детстве. За то как переговаривалась с ней, говорила «не лезь», «да что понимаешь», «я лучше знаю», «ты меня не понимаешь» и тому подобное….Как же ей наверное было больно временами… очень стыдно теперь…А нас у нее трое! Я теперь у нее спрашиваю, как она могла нас отпускать гулять?) Сейчас моей дочке два годика и когда мне нужно уйти и оставить ее с мамой, я все равно переживаю). Хотя знаю, что с мамой все будет хорошо и она справится. Поэтому в голове не укладывается, что чувствуют родители, когда детей нет дома (особенно в наше небезопасное время). А еще если вспомнить, где и как мы гуляли с друзьями в детстве, что родители даже не догадывались… теперь я понимаю, что все это было опасно… 
    Я вообще очень горжусь своей мамой! Она воспитала нас троих сама, без отца. Я как-то и не чувствовала, что мне его не хватает – это ее заслуга. Значит, хватало ее любви и внимания. А в материальном плане растить троих детей – это же жесть, согласитесь! Да, роскошных вещей у нас не было, но я как-то понимала все и никогда ничего не требовала (ну, по крайней мере, не помню таких моментов). Мне очень жаль, что я не была близкой подружкой со своей мамой в детстве и, особенно в подростковом возрасте. Даже не могу понять почему…. Только когда родила сама, стала понимать свою маму. Ей приходилось экономить на себе, чтобы дать нам необходимое и поэтому сейчас я стараюсь радовать ее приятными мелочами, покупать, то что ей хочется (мелочи конечно, но к сожалению у меня нет возможности позволять все…). Я бы подарила ей мир! Осуществила все ее мечты, но…Наверно я не оправдала ее надежд… Красавица, отличница с высшим образованием… но мне почти 30, замуж я так и не вышла( дочь родила для себя, так как не могла уже ждать, ужасно хотелось деток)), никаких богатств у меня нет…Но ведь мамам этого и не нужно. То есть им конечно хочется, чтоб у детей было все…но самое главное чтоб дети были счастливы, здоровы и дарили внуков))) Так ведь?)) Хотя не скрою, немного стыдно, что наверное я немного неудачник по жизни и не наделена пробивным характером, не могу врать ради выгоды или делать что-то переча своим взглядам…может все еще измениться, ведь растет дочь…Хотя вот моя мама она всю жизнь живет честно. Все знакомые ей говорят «Лена ты гонишь, как так можно…», она неконфликтная, спокойная, сдержанная, независтливая, не сплетничает, не обсуждает и не осуждает людей…плохим поступкам людей находит оправдание… Правда, как так можно? И очень жаль, когда люди просто пользуются ее добротой… хотя в моей жизни тоже часто так бывает ( например в школе со мной дружили только перед контрольными)). Но всегда, в любой ситуации нужно оставаться человеком…Видно по такому принципу живет и моя мама. И за это я ее люблю, уважаю и горжусь ею! Она сильная женщина раз до сих пор не сломалась в этом жестоком мире лжи и обмана, выгоды и предательства. Она всегда видит светлые моменты и живет этим! 
    Спасибо всем матерям! За Вашу любовь, ласку и заботу! 
    А тех кто бросает своих детей…вообще нет им оправдания…по-моему их даже нельзя называть высоким званием «МАТЬ», несмотря на то что они и рожали…

© 2010 - 2024. Всі права захищено.