2014-11-28 10:27:44

Головне - це здоров'я

Для вироблення штучного активного імунітету застосовують вакцини та анатоксини (вакцинопрофілактика). Для створення штучного пасивного імунітету користуються імунними сироватками та імуноглобулінами, або гамма-глобулінами (серопрофілактика). Штучний активний імунітет. В арсеналі сучасної імунопрофілактики налічується кілька десятків імунопрофілактичних засобів. Вакцини. В даний час виділяють два види вакцин: традиційні (першого і другого покоління) і вакцини третього покоління, сконструйовані на основі методів біотехнології. Серед вакцин першого і другого покоління розрізняють живі, інактивовані (убиті) і хімічні вакцини. Для створення живих вакцин використовують мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії) з ослабленою вірулентністю, що виникла в природних умовах або штучно в процесі селекціонування штамів.Серед інфекцій, для боротьби з якими вже існують вакцини або планується застосування вакцин нового покоління, перш за все слід відзначити гепатит В. До перспективних вакцин слід віднести вакцини проти пневмококової інфекції, малярії, ВІЛ-інфекції, геморагічних лихоманок, гострих респіраторних вірусних інфекцій (аденовірусна, респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція), кишкових інфекцій (ротавірусна, хелікобактеріоз) та ін. Важливе значення для успіху вакцинопрофілактики, крім вдосконалення якості імунопрофілактичних коштів, має організація імунопрофілактичних заходів.  Зокрема, правильний порядок організації щеплень може служити до певної міри гарантією профілактики поствакцинальних реакцій та ускладнень. Згідно з правилами організації щеплень, щеплення повинні проводитися тільки в медичних установах - прищепних кабінетах поліклінік, амбулаторій, здоров-пунктів. Надзвичайно важливе значення має правильний порядок обліку профілактичних щеплень. Для правильної організації роботи також обов'язковими умовами є чітке диференціювання видів профілактичних щеплень, протипоказань до їх проведення та оцінка поствакцинальних реакцій та ускладнень. Щеплення поділяють на планові, які проводять в обов'язковому порядку незалежно від наявності тих чи інших інфекційних хвороб в даній місцевості, і щеплення за епідемічними показаннями - при загрозі спалаху інфекції або наявності ендемічного вогнища (проти сибірської виразки, холери, чуми, бруцельозу та ін.) або від'їжджають у ендемічні вогнища тієї чи іншої інфекції (проти жовтої лихоманки). Щеплення можуть бути загальними, проведеними всьому населенню в певному віці (проти туберкульозу, поліомієліту, епідемічного паротиту, краснухи і гепатиту В, дифтерії, кору, правця, кашлюку), і вибірковими, які робляться особам професійних груп (проти паратіфозних захворювань, туляремії, лептоспірозу та ін.). Планова вакцинопрофілактика у дітей та підлітків регламентується умовами національного календаря щеплень, у якому строго визначені терміни, схеми щеплень, їх послідовність і поєднання. Предметом особливої уваги служб повинна бути вакцинація підлітків, вагітних, годуючих матерів, біженців, медичних працівників та осіб, що виїжджають за кордон. Крім можливостей створення активного імунітету, що досягається шляхом вакцинації, як уже зазначалося, існує можливість створення пасивного імунітету. До екстреної специфічної профілактики відноситься і призначення особам, які перебували в контакті з хворими і перебували в осередку інфекції, бактеріофагів (фагопрофілактика). Значення всіх видів імунопрофілактики полягає в зниженні захворюваності, а в разі розвинутої інфекції - у більш легкому її перебігу і тим самим поліпшення прогнозу і зниження летальності. Успіх імунопрофілактики залежить від якості використовуваних препаратів, узгодженості в діях всіх ланок епідеміологічної служби, від підготовленості в цій області лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики, в обов'язки яких входять надання консультативної допомоги з питань планових щеплень дітям та участь у визначенні протипоказань до вакцинації та ревакцинації осіб різного віку.

 

1

Коментарі 0

© 2010 - 2024. Всі права захищено.