2015-05-04 14:16:59

#Кішка

Десь прочитала, що 98% господарів розмовляють зі своїми кішками :)

А ви розмовляєте зі своїми улюбленцями? :) І що ви їм дозволяєте? 

Я дуже люблю своїх двох пухнастиків, яких ми знайшли на вулиці - одну кішка була ще кошеням, а інша - вже старенька. Розмовляю з ними постійно :) І мені здається, що ми один одного розуміємо з півслова. 

 

2

Коментарі 12

  • 2015-05-05 13:37
    В мене усе життя були коти і звісно з ними я розмовляла. Так як кожна кішка, наче людина, має свій характер. На жаль, зараз в мене немає пухнастого друга, інколи виникає бажання завести кішку, однак, згадую, ті моменти коли втрачала своїх улюбленців чи через хворобу, чи через нещасний випадок, згадую ті емоції які пережила через це, наче втрачаєш близьку людину і вирішила більше не тримати вдома домашніх тварин.
  • 2015-05-05 14:10
    Жив у нас кіт Барсік. Він сам розмовляв з нами. І, здається, вважав себе людиною, а не твариною. Друге ім’я дали "Синок". Спав з нами, лагідно муркотів у відповідь. Ми теж його сприймали як маленьку дитину. На жаль тепер його з нами нема, пішов на веселку.
  • 2015-05-05 22:24
    Мені здається, що господарі, які тримають домашніх тваринок, будь то кішка чи собака, чи кролик, морська свинка завжди розмовляють зі своїми улюбленцями. Може слова вони і не розуміють, та розуміють інтонацію і настрій.
  • 2015-05-08 14:09
    Я кішкоман) Цікаво, до речі, чи є такий термін? Обожнюю свого мурчалку. Він у мене самодостатній і дуже серйозний хлопець. Чи розмовляю я з ним? Звісно! А як же по іншому. Він, хитрюга, дуже добре відчуває настрій і миттєво підстроюється до ситуації. Кажу: ніззя - вуха притисне і геть. І коли шкодити дозволено теж знає. Вони дуже розуміють тих, хто ними опікується та піклується. А якщо роблять по-своєму, то тут вже нічого не вдієш - натура)
  • 2015-05-12 10:08
    Ні я з кішками не розмовляю і з морскою свинкою не розмовляю і з рибками не говорив, а більше живності у мене немає.
  • 2015-05-14 13:24
    Сьогодні, слава Тобі Боже, худобинки в моїй квартирі вже не живуть...дууууже люблю собацюр, великих та серйозних (кавказьку вівчарку або німецьку, ротвейлера, добермана), і пару рочків тому у мене була чорна німецька вівчарка та чорна кішка...з кольором не спеціально, просто так вийшло. Так от...розмовляло з обома...в домі тільки мене ці дівки й слухались. Кішка дууууже любила старшого сина, а собака - молодшого. Але тільки мене вони обидві зустрічали, ще тільки но я підходила до будинку. Діти та мама розповідали, що коли вони мене тільки но бачли з вікна - мої твринки обідві підходили до входної двері сідали навпроти и чекали на мене. Обидві прожили 17 рочків і обох мені довелося приспати...онко. Обидві "заснули" у мене на руках...
  • 2015-05-16 13:16
    У нас мешкають два котика (хоча скоріше ми інколи ввечері приходимо до котів, вони здається не проти, поки не виганяють))). Постійно розмовляємо з ними, старший мене розуміє краще ніж дитина рідна - з першого разу, достатньо тільки назвати по імені і він перестане робити шкоду, прийде ластитись.
  • 2015-05-19 13:33
    Так і є, часто кішка або песик стають рідніші за людей. Мабуть тому що вони не зраджують і люблять за те що ти є, а не за щось конкретне. Я нажаль зараз не маю змоги тримати такого друга, але скоро маю надію придбати.
  • 2015-05-21 23:19
    Може, я погана власниця домашніх тварин, але розмовляю я з ними рідко)))) Можу лише посварити чи похвалити, сказати якісь загальні фрази))) А так, щоб ділитися своїми переживаннями, емоціями, "радитися", то на це є люди, яким я довіряю:)))
  • 2015-06-25 17:26
    Звичайно, я розмовляю з кішкою. А вона зі мною, особливо коли голодна. Вона розмовляє. Недавно вона вперше народила, так перед цим наче просила допомоги. Прийшла на диван і там почала народжувати кошенят. Куди ж їх тепер подіти?
  • 2015-07-01 14:01
    А в мене є 13 -річна балінезка Мася) Ну дуже розумна кішка, хоча й досить агресивна, що притаманно цій породі. я звістно досить часто з нею розмовляю, за що можу отримати лапкою по щоці...Мася в нас і "плюється" і раптово може напасти на тебе.. Вона завжди відчуває, коли хтось повинен до дому прийти, відразу біжить до дверей і чекає. А ще вона хитрунка..коли в квартирі холодно то вона проситься під одіяло, отоді вона й сама починає зі мною розмовляти)))
  • 2015-08-19 13:06
    Ми свою кішку теж підібрали на вулиці, хтось викинув її малесеньким безпорадним кошеням, яке ще само їсти не вміло, та ще й на вулиці холодно було вже. Відпоювали молочком зі шприца. Зараз виросла така красуня, а могла ж замерзнути за одну ніч. Такої славної кішки у нас ще не було, розуміє з півслова, горщик один раз показали і все, проблем немає. Людина по натурі така, вона з усіма розмовляє і намагається знайти взаєморозуміння :)

© 2010 - 2024. Всі права захищено.