2015-01-12 11:40:48

Навчитися цінувати

Ми вже відсвяткували Новий рік і три дні різдвяних свят та попереду ще Старий Новий рік і свято Василія Великого (14.01), Щедрий вечір (18.01) та Водохреща (19.01), тож можна сміливо сказати, що цикл зимових свят ще не завершився.    Саме тому у нас є прекрасна нагода зробити те, чого ми не встигли зробити.    Всім відомо, що перед Новим роком чи хоча б перед Різдвом треба віддати борги, попросити вибачення у всіх, кого образили і, відповідно, пробачити тих, що образили вас.    Та не менш важливою справою, котру ми б могли в цей святковий час реалізувати є "навчитися цінувати". Чи мало ми за останній рік втратили близьких аби досі не навчитися цінувати своїх рідних, своїх друзів та й взагалі сам дар життя?!? Чи не час навчитися цінувати зустрічі з близькими, їхні дзвінки, їхні усмішки, обійми, сміх... Чи взагалі в житті є щось важливіше?     За минулий рік ми втратили багато можливостей, котрі так і залишилися нереалізованими. Ми втратили багато безцінного часу, який можна було би використати із максимальною користю для себе чи суспільства. Досі ми клопоталися заробітками, подорожами, відпочинком, кар'єрою, одягом, машинами і всім матеріальним, а зараз пріоритети  різко помінялися. Чи не найважливіше зараз для більшості із нас - життя і здоровя наших близьких і можливість спокійно та весело проводити із ними час?    Цей неспокійний час мав би нас навчити головного - цінувати! Цінувати людей, час, здоров'я, можливості...цінувати те, що маємо...    Кожен сам зможе зробити висновки для себе, чи зрозумів він це, а якщо ні - то чи постарається зрозуміти та внести певні корективи у своє життя і, можливо, тоді все зміниться на краще...

1

Коментарі 9

  • 2015-01-12 12:25
    Я просто про складне, Evangelina! Так, справді, зараз такий час, що невідомо чого чекати наступної миті. Тому реально потрібно цінувати те, що маємо. І лише тоді стане зрозуміло, що щастя поруч! За ним не потрібно гнатися за тридевять земель. Цінуймо мир, поки він поруч... Цінуймо рідних, копи вони живі...
    • 2015-01-12 13:03
      Дякую вам, що поділилися своїми думками. Щастя, напевне, у кожної людини "під боком", але варто лише відкрити свої очі, а може й душу щоб зрозуміти це і не ганятися все життя за примарними благами.
  • 2015-01-12 12:35
    У каждого человека понятие ценности разное - это правильно подмечено. Но давайте подумаем, что значит ценить? что это такое? Это мера, величина, чувство, что это? Может быть, я такой человек, который либо бесчувственный, либо, наоборот, с большой душой, но я не могу понять, что значить ценить. Это когда я я своими поступками делаю для другого человека что-то хорошие или когда говорю ему то, что он хочет услышать? или как это ? я не понимаю. Если я прав, то получается мы все умеем ценить, просто ценим, как бы это грустно не звучало, то что выгодно нам и то,что нам интересно. Как то грубо и банально получается...
    • 2015-01-12 13:27
      Дійсно, більшість цінує те, що їм вигідно. Ви це правильно підмітили. У кожного свої пріоритети і саме тому я хочу акцентувати увагу на найголовнішому, а саме на тому, що ЦІНУВАТИ - це радіти усмішці своєї дитини (а не через постійну зайнятість ігнорувати її), знати ціну словам своїх батьків, бабусь, дідусів (а не зневажати їх), насолоджуватися обіймами коханої людини (а не відвертатися одне від одного через дрібні непорозуміння), дорожити хвилинами, проведеними із своїми братами, сестрами, друзями (замість безглуздого лежання перед телевізором), цінити своє життя і здоров'я (виключивши не виправданий ризик і шкідливі звички), не марнувати свій час (проводити його із найдорожчими людьми, займатися саморозвитком, дізнаватись щось нове і цікаве).... Цінувати - це радіти життю і дарувати цю радість, в першу чергу, найближчим для нас людям! :)
  • 2015-01-12 16:38
    Уявіть, що ви позбудетеся того, що у вас є. Звучить трохи страхітливо, але дуже добре працює. Так от, представили? Напевно, втрачати нічого не хочеться. 
    Ну і як ви тепер поставитеся до життєвих проблем. Думаю, що їх відразу стало менше. 
    Людина - це така істота, яка завжди прагне досягти більшого. Воно й добре, але в розумних межах. Наприклад, будь-якому працівнику завжди хочеться мати більш високу зарплату. Ми часто думаємо так: «от мені б ще ось цього, і я буду абсолютно щасливий». Але як би не так, ми отримуємо це, потім відразу ж з'являється нова потреба або мета, яка не дає нам спокою. Звичайно ж, одного боку це добре, тому що ми завжди вимагаємо від себе більшого. Але з іншого боку, ми не можемо оцінити вже наявне у нас. 
    Тому варто зупинитися і задуматися. Саме в такі моменти ми можемо цінувати те, що маємо. Плани на майбутнє - це добре, але не варто забувати і про досягнуте.
    • 2015-01-15 10:46
      Дійсно, це, можливо, трохи і лякає, але такий метод пропонується багатьом тим, що не задоволені своїм життям і тим, що у них є. В цей момент варто задуматися над тим, що не потрібно постійно про щось шкодувати і нарікати, а краще - зосередитися на тому що є, а також можливостях розвитку та досягненні кращих результатів.
  • 2015-01-12 22:22
    Я нещодавно відкрив, що крючком можна зв'язати все, що захочеш. А допомогла мені саме ця стаття -http://masterica.by/item/421-podkova-kryuchkom
  • 2015-01-13 11:36
    Хочеться сказать цитатой: «Только потеряв — мы начнём ценить, только опоздав — учимся спешить, только не любя — можно отпустить, только видя смерть - научиться жить….». А так говорила моя бабушка: «Начни благодарить Господа Бога за то, что ты имеешь, и Он даст тебе то, чего тебе не хватает.
    • 2015-01-15 10:49
      Дуже гарно говорила ваша бабуся. Справа лише в тому, що люди зараз багато знають, розуміють і часто чують хороші поради і слова, та мало хто прислухається до них, а тим більше впроваджує їх у своє життя :(

© 2010 - 2024. Всі права захищено.