2014-12-26 18:33:15

Сонечко, у тебе буде братик або сестричка!

Народження другої дитини – не просте рішення для батьків, особливо у сьогоднішніх умовах. Проте не варто забувати, що підготувати до народження малюка треба не тільки себе, а й Вашу дитину. Адже поповнення у родині – це важлива подія у житті всіх членів сім’ї.

Отож, серед метушні й визначення планів на майбутнє, найбільшу увагу Ви повинні приділити своїй старшій дитині. Адже вона має не тільки правильно зрозуміти усе, що відбувається навколо, а й визначитись із поведінкою та ставленням до малюка.

Готуйте свою дитину до важливої новини поступово.

Розмовляйте з малюком про маленьких діток. Важливо визначити ставлення Вашої дитини до немовлят. Через деякий час спробуйте пояснити дитині як мама виношує дитя і як дитинка росте у її животику. Не обов’язково садити дитину перед собою і починати з нею розмову. Використайте життєві ситуації, щоб викликати цікавість і потрібні Вам запитання. Так, скажімо, у громадському транспорті попросіть дитинку дати місце вагітній жінці. Це наштовхне дитину на запитання: «Що таке «вагітна»?».

Згодом, дізнайтесь, як Ваша дитина поставилась би до появи братика або сестрички. Будьте готові до найнесподіваніших запитань, на кшталт: «Мама, якщо у нас народиться іще одна дитинка, де ж ми всі будемо жити? Ми ж усі у квартирі не помістимося?». Наберіться терпіння і відповідайте на усі запитання.

Повідомте чудову новину своїй дитині.

Не  варто сподіватись, що Ваше чадо одразу буде в захваті. Тут на Вас посиплеться безліч запитань щодо статі майбутньої дитини, про одяг та іграшки, якими не хочеться ділитись, про те, хто ж тепер буде любити дитину, коли з’явиться малюк і тому подібне. На цьому етапі Ваше завдання – дати зрозуміти дитині, що її життя не зміниться й що, за будь-яких умов, її будуть дуже сильно любити.

Ну а далі, формуємо ставлення до новонародженого. Нехай Ваша дитина бере участь у підготовці до народження братика або сестрички. Разом обирайте одяг та іграшки, слинявчики й підгузки, оздоблюйте кімнату, купляйте ті речі, які обрала для свого братика або сестрички Ваша дитина. Цей етап завершальний і триватиме він до народження малюка.

 

Не варто сподіватись, що така підготовка є панацеєю. Але дитина, яка разом з Вами очікує і радіє появі нового члена сім’ї, легше сприйматиме переміни у своєму житті і житті родини.

10

Коментарі 10

  • 2014-12-26 19:19
    Мне было 9 лет, когда родился младший брат, и я сразу стала бесплатной нянькой, теперь всё прогулки я проводила не с подружками, а с младенцем и коляской. Прошло много лет, у меня своя семья, ребёнок, отношения с братом нормальные, он меня любит и уважает, а вот детская обида на родителей осталась.
  • 2014-12-26 20:11
    Нашому синові 2 роки і 4 місяці. Жінка знову вагітна. Ми йому постійно розповідаємо, що в нього буде сестричка. Спочатку він почав ревнувати. Навіть говорив, що він синок не тата з мамою, а діда і баби. А тепер уже звик. Як сідаємо їсти обов’язково показує мамі на животик, щоб покормила сестричку.
  • 2014-12-26 20:13
    Дійсно, народження другої дитини - це справжня подія, от зараз ми починаємо задумуватися над цим, але ніяк не можете наважитися остаточно))) Тяжке життя настало в країні, а дитина забирає не тільки море енергії і часу, але ще й багацько грошей, яких постійно не вистачає) 
    Та в будь-якому випадку слід памятати - діти - це наше щастя!
  • 2014-12-26 20:15
    А мені дуже хотілося би мати в своєму житті молодшого братика або сестричку,та на жаль так не пощастило.Думаю, що це велике щастя для дитини, це відповідальність, можливість дарувати любов та піклуватися.
  • 2014-12-26 20:18
    Нас до народження другої дитини готує наш син. Він постійно каже, що йому потрібна сестричка, він хоче гранися з манюсенькою дічинкою і навіть погрожує замовити такий "подарунок" Діду Морозу. Ми ж у свою чергу намагаємося трошки зачекати,бо вважаємо, що різниця в 4 рочки замала. Хотілося б щоб перша дитина підросла і стала більш незалежною. 
    Дуже хочется щоб діти були дружніми, розуміли один одного, хочется розподіляти свій час так, щоб жодна итинка не відчувала браку уваги до себе.
    • 2015-01-11 00:21
      Повірте, щоб діти були дружними, не обов'язково чекати великої різниці у віці, на власному досвіді переконалися. У нас різниця - 1 рік і 8 місяців, причому хлопчик і дівчинка. Так, спочатку було неймовірно важко, але через два роки вони стали нерозлийвода. Зараз вся вулиця милується їхніми стосунками.
  • 2014-12-26 20:19
    У мене є молодший брат який молодший від мене на 8 роки і я пам` ятаю я к мої батьки мене готували і це якось схоже на данну статтю
  • 2014-12-26 20:21
    Когда я была беременна вторым ребёнком, пришёл страх, что не смогу одинаково любить двоих детей. Боялась, что одному из них будет не хватать моего внимания. Слава Богу, все мои страхи оказались напрасны. Безумно люблю обоих своих мальчиков: и старшего, и младшего. Но, помня свой опыт старшей сестры, не заставляю старшего присматривать за младшим. Могу лишь иногда попросить об этом. Но старшему и самому нравится играть с младшим братом. Он сразу чувствует себя взрослее, самостоятельнее. Я каждый раз подчёркиваю, что старший - наша защита и опора. И он соглашается, что никому не даст в обиду своего маленького братишку.
  • 2014-12-26 20:27
    Автор дуже влучно сказав про те, що треба підготувати до народження малюка свою старшу дитину, але далеко не всім це вдається. Моїм батькам це не вдалося: мій старший брат до сьогодення мене ненавидить. Коли я його запитала, чому він завжди поводився і продовжує ставитися до мене дуже негативно, він відповів, що я відібрала в нього велику частку любові батьків і якщо мене не було б, то все дісталося б тільки йому.  
    От така в мене сумна історія. Зараз я маю синочка. Але, навіть коли йому було лише декілька днів, він починав орати, як несамовитий, коли я з ласковим словом зверталася до дитини моїй сусідки по палаті у пологовому будинку. Так воно пійшло і далі.  
    Мені з чоловіком дуже хочеться мати другу дитину, бажано дівчинку. Але, ми бачимо що цим можемо нанести велику моральну травму нашому сину. Видно, це гени в нього такі і ці ревнощі без втрат побороти не можливо. Цікаво, що син мене ревнує тільки до дітей. Ми вже з цим змірилися і надіємося, що не пройде і двадцяти років, як будемо мати купу внуків.
  • 2014-12-27 10:49
    У мене два синочка. Коли я дізналася, що ми чекаємо другу дитинку старшому синочку було 2 рочки. На УЗД ми ходили всією родиною, старшому показували і розповідали, що це його братик або сестричка. Давала йому доторкуватися до животика, коли малий ворушився. Як такої ревності старшого до меншого не було.

© 2010 - 2024. Всі права захищено.