«Тест на батьківство» або що про мене згадають діти років через десять

Тест, який може показати, чи найближчим часом станеш ти батьком, можна купити в аптеці. Тест, який перевірить, чи батько дійсно ти, можна зробити в генетичній лабораторії. А от чи хороший ти батько… Тут може тільки час відповісти на це питання. А щоб ця відповідь була позитивною, треба засвоїти кілька аксіом.

Аксіома 1. Не будь передбачуваним.Багато хто з батьків хвалиться тим, що він «купаючий батько». Такі вузькі обов’язки скоро переростуть у формальність. Не обов’язково своєму чаду уділяти ще більше уваги. Просто слід розподіляти час, який є: зробити сюрприз, погуляти з ними тоді, коли вони цього не ждали, пограти в гру за їхніми правилами, навіть якщо правила безглузді…

Аксіома 2. Не будь диктатором.«Я сказав у зоопарк, значить в зоопарк! Я ж знаю, що це йому на благо. Виросте – подякує ще», - сказав і потягнув заплакане дитятко. Це приклад зовсім не правильного сценарію. Дозволь йому(їй) самому придумати, чим зайнятись. По-перше, це привчає до самостійності і впевненості в собі (до його ж думки прислухаються). По-друге, дозволяє висловити свою думку. По-третє, ну не так вже і важко наштовхнути на думку, яка тобі прийшла в голову, а хай висловить її  наслідник.

Аксіома 3. Не  кричи  НІКОЛИ. З власного досвіду знаю, що це дуже важко, але треба. Коли є за що покарати, слід строго, але без крику, сказати своє бачення ситуації  і повідомити, що не розмовляєш до вечора. Ваші стосунки мають бути для дитини найдорожчим і твоя холодність буде найстрашнішим покаранням. А пасок нічого не змінить, навпаки все тільки усугубить.

 Аксіома 4. Не будь надмірним опікуном.  З самого початку, відколи ти взяв маленький згорточок в пологовому, ти відповідальний за безпеку цієї маленької істоти. Але коли ця істота перетворюється в маленьке бісенятко – не обмежуй у діях аж занадто. Як сильно розгойдати гойдалку, чи як високо вилізти на дерево, дитина хай сама оцінить ступінь ризику, зрозуміло, в рамках розумного. Тоді перестане вважати небезпеку чимось  спокусливим. Більше того, всі фобії дорослого життя, наслідок того, що їх не перебороли в дитинстві.

Аксіома 5. Не обманюй.Діти, особливо у ранньому віці, задають часто запитання на які важко відповісти. Чи то «Звідки я взявся?», чи «Чому небо синього кольору?». Обов’язково слід відповідати чесно, по мірі можливостей. Не слід діставатимедичнуенциклопедію для відповідіна перше питання і все в дрібницях пояснювати, але і про капусту слід забути. Поясни чесно, відповідно до вікових можливостей.

Аксіома 6. Не пропадай.Мобільники відволікають від роботи, але допомагають виконувати батьківські обов’язки і дотриматись «аксіоми 1». Іноді подзвони, спитай як справи, навчання. Цим покажеш, що для тебе важливо знати  про справи наслідника.

Аксіома 7. Будь уважним слухачем.Постарайся знаходити час на бесіду тет-а-тет. Розпитай, попроси розповісти про стосунки з ровесниками, протилежною статтю, тощо. А коли чадо просить щось порадити чи просто поговорити, ти вже найщасливіший батько, бо тобі довіряють. Тож кидай будь-яку роботу, сядь і слухай. Підкажи, допоможи, скажи своє бачення.

Аксіома 8. Будь іноді клоуном.Не кожна бесіда повинна перетворюватись в серйозну. Іноді треба і пожартувати, «підколоти». Таким чином розвивається у дитини почуття гумору і почуття, що ти «свій пацан». Просто подурачитись це не тільки емоційне єднання, а й розгрузка для твоєї психіки.

Аксіома 9. Будь рівним.На пропозицію малечі пограти з ними – не відмовляйся. Іноді і сам запропонуй щось цікаве. Це дуже зближує.

Аксіома 10. Будьте однією щасливою сім’єю.Найголовніша порада. Весь час ми позиціонували себе «я» - «діти», але забули про найсуттєвіше. Є ще третя іпостась у триєдиному понятті  щасливої сім’ї - «мама». В той час як ми розмовляли, грались, досліджували вона для нас старалась, готувала смачненьке, прибирала. Тож кожен раз  по можливості залучати і її до всіх аксіом. А ще, хоча б іноді, зробити домашні справи за неї разом з дітьми. Це теж єднає. А ще привчає до відповідальності, працелюбності, любові до батьків.

Це, звичайно, не всі поради. Їх можна було б продовжити. Але про них можна почитати у спеціальній літературі. Більше того, діяти завжди треба по ситуації, іноді відступаючи від аксіом. Я ж хотів поділитись власним досвідом. І щиро сподіваюсь що років через двадцять мої бісенята згадають мене з усмішкою.