Цифровичок? Ok! ( Поради у виборі цифрового фотоапарата)

Якщо вірити кіношникам, то ми живемо в матриці, тобто в світі цифрових технологій. Можна, звичайно, просто посміятись з цієї ідеї. Але, як кажуть, в кожному жарті, є доля жарту, а все решту правда.  А якщо серйозно, то уявити себе без цих самих технологій сучасній людині важко. Для прикладу, уявіть себе без  комп’ютера. Важко? І я про те ж. Я вже не кажу про такі речі як цифрові годинники, кухонну, кліматичну техніку і т.д. Хочу поговорити про інше. Я, як людина, чиє дитинство і юність припало на буремні дев’яності, про щось більш «цифрове» як «Тетріс» (хто пам’ятає) :)))  чи, взагалі захмарна мрія,  ігрова приставка «Dendy» мріяти не міг. Але час ставить свої вимоги. «Життя іде, і все без коректив», -  писала Ліна Костенко. І, Боже, наскільки вона права! Життя спливає і його якось хочеться зупинити. А як? Як зберегти, запам’ятати найцікавіші моменти. Звісно ж, фото. Старий спосіб з плівками відпадає зразу ж: накладно, важко, багато часових затрат, зрештою, не модно і діти не зрозуміють. Отже «цифровичок».  І тут  виникає питання. А на чому зупинити свій вибір, адже від різноманіття  «зумів», «пікселів», «матриць» голова йде обертом. Що тоді робити? Давайте спробуємо розібратись у всіх премудростях цифрового фотоапарата.

Мегапікселі.Багато хто думає, але глибоко помиляється, що це найголовніше в цифровику. Піксель – це найменша кольорова крапочка у цифровому зображенні. Відповідно, «мегапіксель»  (з фізики пам’ятаємо, що мега -  це мільйон) – це мільйон таких крапочок. Як наслідок, чим більша кількість таких крапочок, тим чіткіша картинка і зображення якісніше. Ця якість в фотоапараті називається роздільна здатність. Але, справа в тому, що для любительського фото досить всього п’яти мегапікселів, решту просто не буде видно на фото.

Матриця.Говорячи звичайною мовою, це пластина, на якій і розміщуються ті самі пікселі. Це світлочутливі елементи на яких і формується, «відпечатується» зображення. А ось тут зустрічаємось з випадком, коли розмір має значення: чим більша матриця, тим більше на неї попадає світла, відповідно – якість знімка вища.

Провірити якість матриці можна провівши нескладний експеримент. Зробіть кілька знімків, бажано темних. Потім сфотографуйте світлий фон, наприклад, білий лист паперу. Перейдіть в режим перегляду фото і максимально збільште фото. Якщо на останньому знімку видно чорні крапочки, то краще відмовтесь від цього цифровика.

Зум.Один з визначних якостей фотоапарата. Зум – це різниця між мінімальною і максимальною фокусною відстанню. Щоб було зрозуміліше: це відстань між нормальним звичайним знімком і максимально наближеним (якби через бінокль) фото. А тут принцип «Чим більше, тим краще» не підійде. Чому? Та просто: велика фокусна відстань не дозволить «вмістити» в кадр все, що хотіли. Ідеальний знімок: не менше 24 мм, але не більше 85 мм. Мабуть, буде важливо зауважити, що зумів є два: оптичний і цифровий.  Оптичний набагато важливіший, тому що саме він «відповідає» за збільшення зображення  в результаті зміни фокусної відстані. Ну а цифровий зум, за великим рахунком, нам і зовсім не потрібен. Збільшити чи розтягнути фото і на комп’ютері не проблема.

Ну ось, основні характеристики цифровичка неначе і розібрали. Звичайно ж, усе вищесказане стосується тільки для любительського фото. Істотними для роботи з камерою є такі поняття як якість об’єктиву (до речі, в інструкціях такий параметр чомусь не вказують), клас фотоапарату (тут найвірніший шлях – ціна), виробник, карта пам’яті, її об’єм, живлення (акумулятор чи батарейки). Усі ці критерії підбираються на свій смак і фінансові спроможності. Але, у будь-якому випадку, перед купівлею «фотика» треба провести тест-драйв для вподобаного екземпляра. Потримати його в руках, переглянути всі його функції, при цьому не соромитись перепитати у консультанта про незрозумілі речі, зробити кілька знімків, понажимати усі кнопочки, і тоді, коли ви відчули, що це ваше – купувати. І хто знає, може, у вас дрімає Меттю Піллсбьюрі, Майк Пек, Алекс Фрадкін чи хоча б Ендрієн.