Ви відчували коли-небудь смак Різдва?

Різдво - це відчуття того, що Бог благодійник. Це знання того, що народився у Віфлеємі його син і став життєдайним для вічного життя. Різдво - це прояв нашої живої віри. Віра у втілення Сина Божого, через яке він став нашим порятунком! Ви коли-небудь відчували смак Різдва? Я не про смак щойно спеченого печива, запах якого наповнює будинок. Я не про смак традиційних страв різдвяного столу. Я не про смачний запах, який лине з торб колядників, заповнених дарами.   Різдво - це свято, щоб почути повідомлення, проголошене в цю святу ніч, про те, що втілений Бог жив серед нас. Різдво - це шанс ще раз почути голос Бога в тих, хто волає до всього світу з вимогою справедливості. Різдво - це свято тих, хто працює для бідних і маргінальних верств, і тих, хто бореться за гідність, і право на життя з моменту зачаття до своєї природної смерті.   Ми покликані, щоб слухати й милуватися сюжетом і повідомленнями Бога для всіх нас, щодня і щоночі. Бачачи це, щоб спостерігати і розмірковувати, обробляти і інтерпретувати, та робити висновки.   Смак Різдва у тому, щоб побачити таємницю любові Бога до нас. Смак Різдва - бачити в темряві свого життя світло надії, що світить десь в далечині. Різдво запалює для нас світло надії, щоб ми могли дивитися і бачити краще завтра. Смак Різдва - в скромній, безпорадній, звичайній дитині. Смак Різдва в тому, щоб наші очі відкрилися на істину. Смак Різдва, щоб випробувати благості Божої.   Чи не абстрактно це? Але це ж конкретна реальність нашого життя. Адже смак Різдва є в тому, щоб повністю покладатися на те, що для нас значить бути людьми.