Існує багато думок та прикмет з приводу святкування весілля. Але коли б ця подія не сталася, ми завжди сподіваємося і щиро віримо, що шлюб буде першим і останнім, принесе нам щастя, радість, взаєморозуміння та підтримку.
Деякі люди бояться виходити заміж у високосному році, бо існує прикмета, що шлюб буде провальним. Слідом за високосним роком наступає рік удови, а за ним – рік удівця. Але це все старовинні забобони воєнних часів. Якщо прислухатися до всього, що стосується церемонії одруження, то можна померти, так і не побравшись. Знаю багато пар, котрі грали своє весілля у високосному році. Деякі з них абсолютно щасливі у шлюбі, живуть душа в душу вже більше 40 років, виростили дітей, дочекалися внуків, а тепер з нетерпінням очікують на правнуків. А деякі мої знайомі, побравшись у році, котрий має 365 днів, прожили разом незначну кількість місяців й розійшлися. Тож рік – зовсім не показник благополучного чи невдалого шлюбу, це лише чотиризначна цифра, котра в житті нічого не значить, як і місяць або пора року. Що стосується пори року, то варто одружуватись тоді, коли це зручно, коли подобається молодятам. Я б рекомендувала вибрати такий період, коли не дуже спекотно й не занадто холодно. Адже варто потурбуватись і про гостей, котрим доводиться дуже довго чекати на молодих, котрі мило позують під час фотосесії. І ще я подумала б про різноманіття сезонних фруктів і овочів, це все ж таки дає можливість добре зекономити. Вибираючи місяць церемонії, я б взагалі не заморочувалася. Раніше вважалося, що не варто одружуватись у травні, бо доведеться все життя маятися. Але такі роздуми можна пояснити тим фактом, що в давні часи люди починали в травні працювати на полях, тому було не до весілля, треба було займатися важливими справами.
Радіє молодь, що минули такі звичаї, одружуються зараз коли завгодно. Головне, щоб були дві людини, котрі щиро кохають один одного, котрі готові створити власну сім’ю, побороти всі труднощі на життєвому шляху, котрі будуть поруч в горі й радості, багатстві й убогості, не лише коли кохана людина здорова, а й під час тяжкої хвороби. Це, дійсно, головне. А решта – мелесенькі дрібниці, на котрі треба закривати очі, дивитися крізь пальці…
Коментарі 40