Куди зникли снігурі?

   Пригадую своє дитинство. Яскраве та насичене, не таке як зараз у сучасних дітей. Ми з нетерпінням чекали кожну пору року. Та найбільше – зимові канікули. Це час новорічних подарунків та веселих, різноманітних пригод. Ми ліпили снігову бабу,  каталися на санчатах та лижах, ковзанках, грали у сніжки, прикрашали ялинку у дворі, майстрували годівнички для пташок. І кожну зиму спостерігали за пихатими, повногрудими снігурами, які прилітали до наших годівничок. Можна сказати, що снігурі стали символом новорічних канікул. Та час шов, ми дорослішали, з'являлися нові захоплення, а потім, і зовсім нове доросле життя.

   Та народивши дитину, швидкий біг часу ніби зупинився і з'явилася  можливість пережити дитинство вдруге. Та куди поділись снігурі? Можливо, вони просто зникли, як вид? Чи наша екологія настільки змінилася, що вони полетіли шукати кращої долі? Чи ми стали іншими?

   Виявилося, що відповідь, на це питання, дуже проста. Снігурі прилітали до годівничок тільки у люті зими, коли їм не вистачало харчів у лісі. А із зміною клімату, наші зими почали нагадувати європейські – теплі та малосніжні. От птахи й не прилітають, бо їм вистачає їжі в лісі. Так що, у пошуках снігурів, можна здійснити цікаву зимову подорож до засніженого лісу.

   Сумно…Так із снігурами зникає і справжнє дитинство наших малюків. Мобільні телефони, планшети, ноутбуки, комп’ютери, телевізор, модні інтерактивні іграшки заполонили наших дітей. Вони не грають у футбол та хокей на майданчиках, не малюють класики на асфальті, не будують годівнички, не чекають Діда Мороза, не спілкуються, не мріють.