2015-06-30 03:09:15

Навіяно підслуханим-підчитаним....

Кожен, хто одружується, очікує знайти у шлюбі Щастя. Але воно там з'явиться лише тоді, коли обидва принесуть це Щастя в свій шлюб! Гарно сказано. Обожнюю цю мудрість.

Але я завше кажу: А чи знають ці двоє, що становить Щастя для іншого? Ото ж бо й воно. І добре, якщо хтось себе пізнав досить для того, щоб усвідомлювати, що ж саме для нього є Щастям. І шукати в людині те, що йому насправді потрібно! А якщо людина помилилась? І отримане бажане стає невдовзі немилим? Як зробити, щоб не було таких розчарувань?  ..............

2

Коментарі 16

  • 2015-06-30 13:27
    Ніхто не застрахований від розчарувань і помилок. Адже з віком ми змінюємося зовні та внутрішньо. Комусь вдається усе життя прожити з однією людиною, інші ж воліють змінювати супутників кожні п'ять років. Інколи корисно зупинитись, озирнутись назад, пригадати, чим привабив Ваш чоловік чи дружина, якими Ви сам чи сама були тоді. Щоби бути щасливими у шлюбі, потрібно бути самодостатніми особистостями, однак водночас прагнути бути разом.
    • 2015-06-30 14:46
      Гарно Ви сказали.... ))) Мені здається, найголовніше - прагнути бути разом. )))
      • 2015-06-30 17:19
        Зараз така тенденція, що цього прагнуть переважно лише жінки. Маю гарних, розумних подруг, а їх хлопці (блін, там їм уже за 40, цим мужичкам) не хочуть одружуватись. То можна уявити, що з ними буде в шлюбі...
        • 2015-06-30 23:04
          Ще мій дідусь казав - якщо один вЕзе, а другий не вЕзе - то діла з того не буде. А я щодо Вашої фрази мала на увазі, що відносини тримаються перш за все на ВЗАЄМНОМУ прагненні бути разом. А якщо цього хоче лишень один - то інший просто "перекантується" із ним до тих пір, поки той не психне від одностороннього тягнення візочка, та й не розірве ці відносини....
          • 2015-07-02 13:05
            Усе правильно: у парі, так, як у танці: танцювати можуть двоє, а якщо один махлює, то це не танець, а казна що.
  • 2015-06-30 14:45
    Гарно Ви сказали.... ))) Мені здається, найголовніше - прагнути бути разом. )))
  • 2015-07-03 12:52
    Серед моїх друзів половина вже десять років щасливі, а інші навпаки вже розлучилися, однак. згодом теж своє щастя знайшли. І хоча шлюб це велика щоденна праця обох людей, однак, є таке поняття як доля. Є люди, яким треба було зустрітися. навіть попри якісь перешкоди.
    • 2015-07-05 22:23
      Моя кума якось висловила десь вичитану думку, що іноді людей зводить Доля для того, щоб вони народили дитину. І все, нічого іншого вони не можуть дати ні собі, ні світові, і розходяться назавжди..... Сумна якась буває Доля, якщо це правда.
      • 2015-07-07 13:38
        Погоджусь з цією думкою зі свого досвіду.
        • 2015-07-07 23:53
          Ыыыыыыы. Як жаль.... Хоча... Спершу ж треба поцікавитись - а Вам пощастило зустріти чоловіка, з яким життя набуло бажаних ємоцій та барв? Сподіваюсь, що так! Або ж що Ваше щастя вже близько! )
          • 2015-07-10 09:02
            Теж згодна з цими думками. Я своє щастя знайшла, а от у моїх друзів доля склалася інша. Кум з кумою одружилися майже одночасно з нами, народилася донечка, все начеб-то добре, однак, через пару років, наче грім серед ясного неба: кума зустрічається зі своїм студентським коханням. Вони розлучилися, кум майже рік страждав, навіть хотів поїхати з країни, однак, донька стримувала. Але через два роки зустрів гарну дівчину, з якою зараз живуть душа в душу і все в них добре і в матеріальному плані і в коханні.
            • 2015-07-12 01:26
              Життя мінливе, доля примхлива. А час все розставляє по місцях і таки є справжнім лікарем. Я вже ніколи не даю оцінок сьогоденню, а кажу - подивимось, що буде і як ти думатимеш через 15 років. )
  • 2015-07-11 10:36
    Звичайно, коли хтось один, а найчастіше одна тягне сімейний візок - він тримається на ії терпінні. Чи зміниться сімейний стан на краще, особливо коли діти... А скільки треба терпіння? Як правильно зробити сві вибір, коли всі знайомі підказують шукати іншого...
    • 2015-07-12 01:21
      Знайомих - в сад. Самій треба вирішувати. )
  • 2015-07-20 15:15
    Треба розуміти, що любов - це не почуття. Це твій вибір. Вона включає в собі щоденну працю, як бине буденно для когось це не звучало. Закоханість, яка є причиною метеликів в животі, триває максимум пів року. Потім починається період чергування криз і терпіння. Любов є процесом. Для неї потрібно щоб людина відмовилася від своїх потреб, поклала на другий план свій егоїзм і стала для другої половинки другом, підтримкою та опорою в житті.
    • 2015-07-21 23:38
      Згодна-згодна-згодна! Теорію знаю на 100%. А ось із практичними навиками - біда. ) А ще я теж кажу, як і ви, що саме 6 міс. триває шалене кохання, а потім починається життя ))

© 2010 - 2024. Всі права захищено.