2015-01-04 01:13:29

#особистість #марафон

Історія про справжнього батькаСин запитав батька: «Тату, ти візьмеш участь у марафоні зі мною?» Батько, незважаючи на проблеми з серцем, відповів: «Так». І вони пройшли весь марафон разом. Після вони часто брали участь і в інших марафонах, батько завжди відповідав синові згодою, коли той просив пройти трасу разом. Одного разу син запитав батька: «Тату, може, ми візьмемо участь в Ironman?» І батько відповів: «Так», - як і завжди.Для тих, хто не в курсі, #Ironman - складний триатлон у світі. Траса ділиться на 3 частини: спочатку потрібно пробігти близько 42 км уздовж берега, потім 3,86 км вплав через океан і, нарешті, 180,2 км на велосипеді. Батько і син завершили і цю гонку разом.Пізніше у телевізійному інтерв'ю #батько, Дік Хойт, розповів, що, коли Рік був ще в утробі матері, пуповина обвилася навколо його шиї, відрізавши доступ кисню до мозку. І коли народився Рік, лікар, який доглядав за ним, сказав Діку і його дружині, що їхній син ніколи не зможе ні ходити, ні говорити, і було б краще, щоб вони його кинули.Але батько не зміг цього зробити, а натомість приніс на руках додому і з тих пір ставився до нього як до будь-якої нормальної дитини. І ось одного разу хлопчик побачив по телевізору марафон і вперше попросив батька взяти участь у такому ж.З Діком теж трапилася цікава історія: кілька років тому у нього був невеликий інфаркт, що трапився під час забігу. Лікарі дізналися, що одна з його артерій була закупорена на 95%.«Якби ти не був у чудовій формі, - сказав йому один лікар, - ти б помер років 15 тому». Виходить, що в якомусь відношенні Дік і Рік врятували один одного.За останні десятиліття вони пройшли 212 триатлонів і 4 рази 15-годинний Ironman. В одному з інтерв'ю Діка назвали героєм, він лише відповів: «Я просто люблю свою родину».Це приклад безмежної батьківської любові, сили волі та наполегливості. Це розповідь про батька і сина, які разом можуть досягти будь-яких вершин!

0

Коментарі 4

  • 2015-01-04 20:27
    Дуже зворушлива історія. Нажаль багато татусів з мого оточення більше переймаються грою в "танчики", ніж вихованням своїх дітей. Краще грати у віртуальну гру, ніж навчити дитину кататись на велосипеді або роликах.
  • 2015-01-09 12:05
    Забрала собі до щоденника Вашу історію! Та я її доповнила фразою - батько проходив марафонні відстані тягнучи за собою інвалідний візок з сином - це на випадок, коли нема можливості вставити фото цієї унікальної пари батька та сина. 
    Я просто обожнюю такі приклади любові, посвяченя, вірності та безмежної мужності! Це історі про Чоловіка, Батька з великої літери!
  • 2015-01-11 00:27
    Батьківська відданність, нажаль, трапляється не дуже часто, і навіть подібні приклади і історії не допомагають деяким батькам усвідомити своїх помилок. Найчастіше почуття своїх синів горе-татусі навіть не намагаються зрозуміти. Страшно дивитись, коли дитина просить п"яного батька піти з ним додому, а той категорично проти, бо ще не дібрав своєї "дози", я вже не кажу про марафон. 
    Але подібні приклади дуже потрібні, можливо вони змусять когось замислитись?
  • 2015-01-11 13:27
    Окрiм любовi та наполегливостi в цiй iсторii присутня велика вiра в один одного,любов до життя,а також подяка за можливiсть дихати,ходити,бiгати,бачити,насолоджуватися життям!

© 2010 - 2024. Всі права захищено.