Символ Різдвяних свят – кутя
Забулося привітання Президента та гучне святкування Нового Року. Українці та й решта слов’янських народів ретельно готуються до великого релігійного свята Різдва Христового. Звичайно, ніхто сьогодні не притримується давніх традицій щодо кількості страв чи певних їх видів на різні свята. Однак відголоски минулого до сьогодні присутні за нашими столами.
Кутя – традиційна страва, що готується у період новорічно-різдвяних свят. Вона ставилася в горщику на саме почесне місце в хаті – на покутті, під образами, тому, вочевидь, і має назву «кутя». Також вона називається «коливо», «переддень», «сочиво» (походить російська назва Свят-вечора – Сочельник). Також цією стравою поминають померлих.
З давніх-давен кутю готували з цільних злаків, бобових культур, меду та ягід. Ці складові носили глибоко символічний зміст – відродження життя через смерть. Ягоди та злаки, помираючи щороку, відроджуються. Мед та бджоли на Русі взагалі вважалися священними. Мед – цінний продукт для здоров’я, бджоли – комахи, що виробляють його та віск для церковних свічок.
На сьогодні це майже забуто, окрім рецепту найсмачнішої Різдвяної страви – куті. В різних регіонах її готують по-своєму, вважаючи найкращою.
Традиційна кутя – це відварена у воді пшениця, заправлена маком, медом, волоськими горіхами. Головна складова страви – крупа. Пізніше, коли на Русі розвиток сільського господарства значно зріс та кожний регіон спеціалізувався на вирощені своїх злакових культур, рецепт трохи змінився. Наприклад, на Правобережжі її і досі готують з пшениці, на сході – з ячменю, на півдні – з рису. Є економ-альтернатива – вівсяні пластівці. Смачно, але не ідейно.
До солодкої заправки почали додавати курагу, родзинки, інші сухофрукти за смаком, халву, різні види горіхів.
Наші предки давали цій страві неабиякого значення – поважали її, пишалися нею, навіть ворожили на куті. Однак саме головне – вона збирала на Свят-вечір разом усю родину!
Хай ваша кутя буде найсмачнішою у теплому родинному колі!
Коментарі 6